людина

Знаєш, я думала в тобі щось є, щось хороше. Виявляється, мені здалося!

— Дорога ще попереду довга, — зауважив Гендальф. — Але ж це дорога додому.

Плітки як лісова пожежа. Варто йому розпочатися, хто знає, де він скінчиться.

Молоко – це дивовижна їжа, приготована самою природою.

... з чашкою кави в руці куди цікавіше читати різні книги, які вона раніше вважала нудними...

— Ти що, зовсім голий? - Ні, в жіночих трусиках. — Ти їх завжди носиш? — Ні, сьогодні вперше вдягнув. — Ось біда, тільки людина вирішила одягнути жіночі трусики і тут таке...

— Якби ви стояли в переповненому рятувальному човні, а тонучі, для яких не залишилося місця, хапалися б за борти, через що човен міг би перевернутися, ви обрубували б їм руки. Правда? - Боюся, що так. Якби не було іншого порятунку. - У цьому різниця між нами.

Секс – не що інше, як боротьба людини зі смертю.

Лицемір — людина, яка вбила обох батьків і просить про поблажливість, посилаючись на те, що вона сирота.

Я отримав гармоніку, магнітний набір поезії, книжку про Харві Мілка та касету з піснею«Уві сні», записаною… двічі. Серйозно, я розгублений. Набір подарунків такий блакитний, наче я сам собі подарував.