людина

Нехай дурний тримає за хлопчаків нас, Дурень сміється за спиною, Але виконували ми будь-який наказ, Ведучи солдатів у нерівний бій. Піднявши себе в атаку першими, Кидали юні тіла, А як під фанерними зірками Лежить нас з Бугу до Дніпра.

Небезпечна ця справа, Фродо, виходити за поріг: варто ступити на дорогу і, якщо даси волю ногам, невідомо куди тебе занесе.

Будь складніше, і від тебе відстануть ті, хто простіший.

Людина з пошкодженою психікою вважає всіх оточуючих ненормальною.

Незмінно пам'ятай, що природа – не Бог, людина – не машина, гіпотеза – не факт.

Вона чудово розуміла точку зору комерсанта, і ніщо не виводило її з себе більше, ніж продуктові примхи туристів і всіх тих, хто перетворює їжу або на предмет ностальгії, або на рефлекторне шовіністичне чванство. Її пригнічувало видовище співвітчизників, які при відвідуванні Парижа скопом набивалися у фастфуди, їхні скарги на те, що ніщо не нагадує жратву, якою вони звикли давитися цілий рік. Вона бачила в цьому жахливу неповагу до відвідуваної країни.

... вона займалася гімнастикою посеред вітальні. - Не спиш? — спитав він, знімаючи піджак. — Звичайно сплю, тільки вмостившись на підлозі і задерши догори ноги.

Коли тобі зраджують, краще перебувати в невіданні, але якщо вже пов'язка зірвана з очей, краще бачити чітко, ніж неясно.

Кидати не важко. Вирішити кинути – важко. Якщо ти ухвалиш таке рішення, решта буде легко.

А, мабуть, мабуть, я до всіх добрий! Тільки не показую цього, не можна це показувати людям, бо вони замордують. На доброго кожен лізе, як на купину в болоті... І затопчуть.