людина

— Якщо ваші боги справжні та справедливі, чому тоді світ сповнений несправедливості? — Через таких людей, як ви. — Таких, як я, ні, я один такий.

Хто зробив добру справу, нехай мовчить — каже нехай той, для кого вона була зроблена.

Але як би там не було, минулого не повернути. Розпаковані товари обміну не підлягають. Залишається жити з тим, що є.

- Я помру скоро. — Годі, що ти! - Ні, я знаю, що помру. Ох, дівчино, щось зі мною недобре робиться, диво якесь. Ніколи цього не було зі мною. Щось у мені таке незвичайне. Точно я знову жити починаю, або вже й не знаю.

Невроз не заперечує реальності, не хоче тільки нічого знати про неї; психоз заперечує її і намагається замінити її.

Порожнеча згори, порожнеча знизу і ще більша порожнеча між ними, а в ній я.

Макет був подібний до людини, що лежить на спині. Неф – його зімкнені ноги, трансепти по обидва боки – розкинуті руки, хор – тулуб, а капела Пресвятої діви, де відтепер відбуватимуться богослужіння, – голова.

Якби життя було довгим сном, почуття стало б його берегом.

Якщо людина може сказати, що таке кохання, значить, вона нікого не любила.

На свій лад він дуже любить дружину, без зайвих слів, без ніжності, мовчки.