правда

Віфанія: Я вже забула фізику, але мені здається, що після такого удару об асфальт не виживають. Руфус: — Смерть загрожує живим. Трупи на кшталт мене побоюються лише хробаків та некрофілів. Джей: - Точно, він - зомбі!

Захопившись ревнивою підозрілістю, можна образити і абсолютно безневинну людину.

— Ми нічого не зробили, не порушили жодного правила. — Не ганяй, ми порушили купу правил. По-перше, фальшиві документи. — Читацькі квитки, щоб ходити до цілодобової бібліотеки.

— Ану, Річарде, забирайся з моєї голови! — Зачини двері! (— Ти їдеш. Хто ж копатиметься в мене в думках? — А ти двері зачини.)

Людське життя не можна, по суті, назвати ні довгим, ні коротким, оскільки, по суті, воно саме і служить масштабом, яким ми вимірюємо всі інші терміни.

Лікарям не подобаються їхні власні ліки.

Він міг уникнути снів, але з спогадів.

Доброчесність, подібно до ворона, гніздиться серед руїн.

— Якби ці льотчики її знали хоч трохи, — сказав якось Нелсон, — вони б навіть у ліфті з нею не поїхали. Коли літак злітає, вона щоразу молиться, щоб він розбився. У неї замість совісті потяг до смерті, вона народилася самогубцем, диво, що вона взагалі дожила до зустрічі зі мною.

Той, хто думає, що знає себе все, просто ідіот.