правда

У молодості не боїшся невідомості.

Париж - це єдине у світі місто, де не обов'язково бути щасливим.

Запахи мають ту особливість, що навіюють спогади про минуле з його звуками та ароматами, незрівнянними з тими, що тебе оточують у теперішньому.

Завжди приємно, коли тебе обіймає мама - не має значення, скільки тобі років.

... людина не повинна критикувати інших людей на тому ґрунті, на якому вона сама не може стояти перпендикулярно.

У місті не буваю, а більше лежу і думаю, чим мені зайнятися ганебним.

"Це було", - сказала Пам'ять. "Цього не могло бути", - сказала Гордість. І Пам'ять здалася.

— Нагадай, чому ми розлучилися? — Ти вирішила, що в іншого трава зеленіша чи я був надто Чоловіком, ні, ти, ти була надто чоловіком.

Бути добрим другом обіцявся, зірки мені дарував і міста. І поїхав, і не попрощався. І не повернеться ніколи. Я про нього потужила в міру, в міру сліз горючих пролила. Прижилася образа, присмиріла, люди обступили і справи... Знову піднімаюся на світанку, п'ю з друзями, вина, і ніхто не знає, що на світі немає мене вже давним-давно.

Нічого не чіпай. Невезіння заразне.