правда

Без гімнастики оратор нагадує Буратіно з іржавими шарнірами.

Людина-невидимка тому невидима, що людяності в ній немає, а не тіла.

У театрі небувалий за потужністю бардак, навіть соромно на старості років у ньому фігурувати.

Падав тисячу разів - то в брову, то в око, то в тюрму, то в торбу - вивалявся в пилюці, поринув у сурму - Господи, підніми.

Поспішайте, а то я засну до того, як ти почнеш мучити мене!

Сукня не потрібно носити, в ній треба жити.

Король перевершує своїх підданих тільки на висоту своєї корони, а коли в тебе голова не вкрита, повір мені, Генріху, ти такого ж зросту, як і всі інші люди, і навіть нижче за декого з них.

- Люби мене... - Не слабо. - Для тебе це гра?!

Цей світ, зелений, червоний, блакитний. Незабаром буде забрано в тебе долею. Так іди і серце ти вручи тому, Хто завжди з тобою, хто скрізь із тобою.

Піднестися неважко; важко залишитися при цьому самим собою.