правда

... якщо довго дивитися на вечірні хмари, що мчать незрозуміло звідки і невідомо куди, починає здаватися, ніби і тебе саму забирає кудись на край світу.

— За кожним бридким задумом складається якийсь Ланністер. — А якийсь Кліган допомагає його втілити.

Здавалося, що будинок пустив собі кулю в лоб, як і його зневірений власник.

— Більшість тут нормальні. Агресивних тримають у замку. Це Хілларі. У неї ДКР. Це Гері. Думає, він Ісус. Ден. Теж Ісус. Це Марія... - Марія Магдалена? — Ні, вона теж думає, що вона є Ісусом.

— Маю визнати, Дін, толк від нього є, але для тварин він як магніт. — Раніше ти товкмачив: все, бо від мене людиною несе. - І це також.

Інші люди відштовхують, незважаючи на всі їхні переваги, а інші залучають при всіх їхніх недоліках.

Кожен із нас у глибині душі – будівельник.

Мені особисто приємніше розуміти людей, ніж судити їх.

А навіщо потрібна дорога, якщо через неї не можна перевести бабусю?

Дві доби на пошук слів, Розказаних за дві хвилини, Щоб хоч пара ослів зазирнула собі всередину.