правда

Мені взагалі нічого не хотілося, окрім неможливого.

Це і є життя. Низка кімнат: у них ми зустрічаємо людей, і всі вони формують наше життя.

— Де ця погань, ти її не бачила? — Зараз бачу одну.

Я в квітнику не раз смакував вечірній сон, Розквітлою трояндою одного разу був пробуджений. Садівник побачив, що я цлінілію трояндою, І сотнями шипів її приспав він.

Людина дурна, бо вона тягнеться до зоряного неба, забувши, що сама Земля є зірка.

... єдиний спосіб жити - це жити. Говорити собі:«Я зможу це зробити», навіть знаючи, що не зможеш.

- Суддя! Суддя Нікастро, сер, мені так соромно за запізнення! Просто в моєму будильнику є дефект – кнопка відбою.

— І Боже вас збережи, — не читайте до обіду радянських газет. — Гм... Та інших же немає. — От жодних і не читайте.

Кращі завжди згоряють першими, ті ж, чиє серце і без того випалено вщент, можуть тліти довго.

— То ти кажеш, що в мене лише один друг? - І що? — Є ще Кевін із бібліотеки. - Ну, по-перше, його звуть Карл. — Я покликаю його Кевін, це його секретне ім'я у нашому клубі друзів.