правда

Я більше тебе не люблю, і це, як не дивно, робить мене ідеальною для цього шлюбу, якщо не брати до уваги, що цей шлюб мені вже не потрібен.

Ти в силах, - запитав я, - сміятися? І, здається, почув слова:«Я лялька. Чого мені боятися? Мене не вб'ють. Я мертва".

Чим більше робиш для людини, тим ближче вона робиться тобі.

Адже так безглуздо, так безглуздо і неправдоподібно було вмирати у дев'ятнадцять років.

Знаєш це почуття, коли ти з кимось зустрічаєшся і розумієш, що щось не таке? Але ти боїшся спитати. Тому що відповідь може бути гіршою, ніж те, що ти відчуваєш зараз.

— Фуражка де? - Втратив. — Другого Фіми мені не вистачає. Іди, лишенько!

…я вже не раз тобі казав, що скорботний вираз обличчя не гармоніює з формою твоїх вушних раковин!

— Як це коли твій хлопець вампір? - Краще не буває.

Я розумію, це місце виглядає не дуже. Знаю, ти хочеш для мене найкращого. Але я пишаюся тим, що маю, що я зробила і продовжую робити. Кіран не робить мені пропозицію, тому що я вважаю шлюб повною хернею. А якщо й зробить, дозвіл йому буде потрібний тільки мій.

У твоїх словах є все, окрім сенсу...