страх

Справжня Жінка на першому місці – це не означає бути егоїсткою, бути черствою, байдужою або цинічною. Просто вона знає, що надмірне бажання займатися іншими приховує страх жити своїм життям. Справжній жінці цікаве ЇЇ життя. Вона ніколи не втрачає відчуття цінності свого життя та свого особистого простору. При цьому вона здатна на підтримку, допомогу та участь у житті інших людей. Вона робить це не тому, що боїться розчарувати когось, а тому, що її щире бажання. Вона не каже«так», якщо її серце каже«ні». Вона завжди слухає себе та довіряє своїм почуттям.

Так, мати, яка вгамовує голод дитини, стає першим об'єктом його кохання і, звичайно, першим заслоном проти всіх туманних, небезпек, що загрожують із зовнішнього світу, ми б сказали, першим страхосховищем.

Скільки б не говорилося про насолоду сліпої віри, я вважаю, що вона жахлива і огидна.

Просто сестра – це така зараза, яку начебто і любиш найбільше, але й вибешує вона чомусь жахливо!

Ось дещо про страх. Він є завжди. Страх невідомості. Страх бути в цей момент одному. Страх, що твої найближчі – монстри. Страх, що як тільки ти знищиш одного, з'явиться інший монстр, щоб зайняти його місце. Страх, що ще одна чудовиська чекає наприкінці темного коридору.

Не можна постійно жити у страху. Іноді треба повірити та ризикнути.

Жили землі люди, і було в людей щастя. Замість очей у них були сльози. Замість серця у них був жах. Замість неба вони мали загибель.

Річард давно помітив, що події - жахливі труси: ніколи не трапляються по одному, завжди збиваються в зграї і обвалюються всі разом.

— Що... між тобою та Геральтом, пані Єнніфер? - Сум, - відповіла чарівниця серйозно. - Туга. Образа. Жаль. Надія. І страх. Так, схоже, я нічого не проґавила.

Людина свідома рівно настільки, наскільки не приховує від себе свого страху.