життя

Людей, гордих тим, що не шкодять, дуже багато у світі. Ідилістичні мрії про щасливу самоту від людей — тепер зовсім недоречні. Елемент громадський вступив у свої права і ми повинні розглядати себе як членів суспільства, які зобов'язані щось робити для нього.

Просто ми чужі люди, які випадково пройшли разом якийсь відрізок шляху, так і не зрозумівши один одного. (Просто ми розходимося як байдужі люди, які випадково пройшли разом відрізок шляху, ніколи не розуміючи один одного.)

— Здається, ти не розумієш, що вляпався у серйозні неприємності. — Ви мені дрібне хуліганство шиєте чи все так серйозно, що настав час готувати вазелін?

Ідучи від неї до ліфта, я подумав про те, що ніколи раніше не зустрічав такого досконалого супротивника. Безпомилково заточеного під усі мої слабкості.

Не люблю, коли кажуть:«Я проста людина». Проста людина про себе ніколи так не скаже.

Хіба не розумніше жити, хваляючи життя, ніж лаяти її — і все ж жити?

Капітане! Цього ***а у Химках бачив, дерев'яними членами торгує.

Якщо хочеш закохати в себе жінку - викохай її так, щоб вона в тебе закохалася.

Своєю увагою оратор повинен обдаровувати всіх людей, що сидять в аудиторії.

…Сказати: у нескінченному просторі та часі все розвивається, удосконалюється, ускладнюється, диференціюється – це означає нічого не сказати. Все це слова без значення, бо в нескінченному немає ні складного, ні простого, ні переда, ні заду, ні краще, ні гірше.