життя

Смерті немає! Що таке смерть, якщо безсмертна душа? Що таке життя, як не скороминущий помах крил метелика у вічному круговороті буття? Що таке буття, якщо його визначає швидкість руху шаленої кулі, пущеної невідомо ким у невідомо кого?

Я довів людину вдвічі більше за мене до сліз, зі мною такого не було з чотирирічного віку, коли я вимив татовий Порш металевою щіткою...

Після розлучення батьків у неї залишилося лише два приводи для радості. По-перше, її довге темне волосся. По-друге, те, як легко можна їх відрізати, нічого при цьому не відчуваючи.

— Ви пошкодуєте. - Сподіваюся. Мені подобається платити за те, що я роблю, — тоді я відчуваю себе з усім світом.

За все я однаково вдячний; У бога щастя не прошу І мовчки зло переношу.

Нахил до драм і створює драми.

... — Пересмішник — найневинніший птах, він тільки співає нам на радість. Пересмішники не клюють ягід у саду, не гніздяться в винах, вони тільки й роблять, що співають для нас свої пісні. Ось тому вбити пересмішника – гріх.

Іноді вам треба ризикнути і залишити свій світ для того, щоб знайти себе. (Іноді потрібно ризикнути та вирватися зі свого кола.)

Людей, гордих тим, що не шкодять, дуже багато у світі. Ідилістичні мрії про щасливу самоту від людей — тепер зовсім недоречні. Елемент громадський вступив у свої права і ми повинні розглядати себе як членів суспільства, які зобов'язані щось робити для нього.

Просто ми чужі люди, які випадково пройшли разом якийсь відрізок шляху, так і не зрозумівши один одного. (Просто ми розходимося як байдужі люди, які випадково пройшли разом відрізок шляху, ніколи не розуміючи один одного.)