життя

Життя завжди віддає сторицею. Завжди, бо неможливо було б жити.

Прем'єра - це фатальний момент, коли драматичний твір стає реальністю. До останньої репетиції ще можна було щось виправляти та рятувати. Вистава була незавершеною роботою, світом у становленні, зіркою, що народилася з хаосу. Прем'єра — це вираз відчайдушної рішучості надати нарешті п'єсу самій собі.

Я щасливий на кілька годин.

- І погода... мати її за ногу! Усі кістки ломить. — У таку погоду добре повіситись...

Хаос завжди перемагає лад, оскільки краще організований.

Не тільки коти, але й люди, причому часто незнайомці, можуть дати вам багато світла та тепла.

Я навіть сказав би, що тобі це подобається, Скотт. Прагнення до... абсолютно безглуздих зусиль.

Якого кольору твої очі — питання, адже світлини, які я зняв, усі чорно-білі.

Помилка думати, що вирішальні моменти життя, що назавжди змінюють її звичну течію, повинні бути виконані ефектного, кричущого драматизму, такий собі виплеск душевних поривів. Насправді драматизм життєво важливих поворотів неймовірно тихий. Він має так мало спільного з гуркотом вибуху, стовпом полум'я або виверженням лави, що поворот - у той момент, коли він відбувається - залишається часом навіть непоміченим. Якщо він починає свою революційну дію і піклується про те, щоб життя зодягнулося в нове світло або отримало зовсім нове звучання, то робить це безмовно. І в цьому дивовижному безмовності його особливеблагородство.

Бути тренером значно важче, ніж гравцем. На полі ти керуєш лише м'ячем, а біля брівки ти керуєш людьми.