життя

Зло скрізь! Воістину, воно як цемент!

Вік ні про що не каже. Як серйозна особа не говорить про наявність розуму.

- Як це називається, коли в тебе всередині тепло, ти всім задоволений і хочеш, щоб усе лишалося так, як є? — Гадаю, це називається щастям.

Більшість людей – це якісь інші люди. Їхні думки — чужі думки, їхнє життя — наслідування, їхні пристрасті — цитати. Інший варіант: Більшість із нас – це не ми. Наші думки – це чужі міркування; наше життя – мімікрія; наші пристрасті – цитата!

— Харитон Юрійович — після стукоту у дверях мого кабінету з'явилася Шелестова, відволікаючи мене від роздумів, у які я поринув одразу після того, як приїхав до редакції. Подумати є про що — Я у справі. - Якщо ти затіяла переворот на Кубі, з наступним захопленням влади - то я з тобою - схвально кивнув я. - Там море і сонце, до того ж там ніхто не думає про те, що настане завтрашній день. І сигарки там славні.

Щаслива людина, яка, озираючись на прожиті роки, бачить, що йому вдалося хоча б раз опинитися в ролі першовідкривача, сказати своє власне нове, вагоме слово у справі, якій він присвятив життя.

Їм просто потрібно сісти і поговорити, нагадати собі про те, як сильно вони люблять одне одного...

- Де болить? Там, де нікому не видно, подумав я...

— Скільки років ми разом з тобою? — Не пам'ятаю, щоб ми були нарізно.

Нам усім є що ховати. Щось, що ми не хочемо показувати іншим. І ми вдаємо, що все добре, ховаємося за веселкою. І може, це на краще. Деякі закутки душі краще не бачити нікому.