життя

Чому життя підсунуло до мене саме цих людей, а не якихось інших? Тому що свободи немає – кожен обирає з того, що йому запропоновано. Я вибрав друзів із тих, кого підвела до мене доля. І вона правильно зробила - їх можна і треба любити, моїх друзів.

Не шкодуй себе. Себе шкодують лише нікчемності.

Рінсвінд десь чув, що померти - це все одно, що перейти з кімнати в кімнату. Різниця тільки в тому, що коли ти крикнеш:«Гей, а де мої чисті шкарпетки?», тобі ніхто не відповість.

— Перед вами Озгуд Філдінг Третій! - А я Попелюшка Друга!

Єдиний порятунок від людей - приховати від них свої рани.

Ходи криві риє, підземний розумний кріт Нормальні герої завжди йдуть в обхід, Нормальні герої завжди йдуть в обхід. В обхід йти, зрозуміло, не дуже легко, Не дуже приємно і дуже далеко, Не дуже приємно і дуже далеко.

Виполоти зло немає можливості. Простіше випалити землю та засипати сіллю.

- Я сказав: які ж найбільші цінності в людському житті? Воїни нахилилися ближче. Відповідь героя варто було почути. Гість довго й уперто думав, а потім з навмисною неквапливістю промовив: — Гаряча вода, гарні штоматологи та м'який туалетний папір.

Сонце вливається їм у тіло, і кров їхня закипає від бажань і пристрастей. Вони завжди горять і тому не знають поразок. Вони не знають спокою, бо в них диявол сидить. Вони розкидані по всій землі та засуджені вічно трудитися, страждати та боротися.

У небі, закутаному напівпрозорою пеленою, йшла запекла сутичка між зграєю голодних брудно-сірих хмар і місяцем. Хмари з розлюченістю намагалися розірвати вічну сторінку на частини, і вона, опираючись, судорожно спалахувала і гасла. Нарешті місяцю вдалося вирватися, вона струсила з себе залишки мороку, що чіплявся, і засяяла у всій величі своєю гордою холодною красою.