життя

— А хто такі поліцейські? — спитала Селедечка. - Бандити! — роздратовано сказав Колосок. — Слово честі, бандити! По-справжньому, обов'язок поліцейських – захищати населення від грабіжників, насправді вони захищають лише багатіїв. А багатії-то і є справжнісінькі грабіжники. Тільки грабують вони нас, прикриваючись законами, які самі вигадують. А яка, скажіть, різниця, за законом мене пограбують чи не за законом? Та мені все одно!

Мені подобається, коли людина серйозно розмірковує про матерії, в яких вона нічого не тямить. Це звучить по-дитячому і заспокоює нерви. Вузькі фахівці наганяють нудьгу.

Не варто чекати від гарної молодої жінки безумовної вірності, коли сам пішов і грюкнув дверима.

Якщо один раз пошкодуєш, що не сказав, то сто разів пошкодуєш, що не промовчав.

Дівчинка страждала ще більше від свідомості, що це погано – не почуватися щасливою.

Голодний собака вірить лише у м'ясо.

Я згадала, як це, знову перебувати у жіночій компанії. Довіра та безпека.

- У мене є армія. - А у нас Халк!

Одного разу... я набрався духу і поставив Афіні запитання: чому вона так спокійно сприйняла моє рішення піти від неї? — Бо звикла все життя терпіти мовчки, — сказала вона.

Людина, яка залишає гроші на благодійність у своєму заповіті, лише віддає те, що більше не належить йому.