життя

Мене лякає лише темрява.

За півтора місяці життя в Штатах нам так набридла американська кухня, що ми згодні були вживати будь-які їжі – італійські, китайські, єврейські, аби не«брекфест намбр ту» або«динер намбр уан», аби не цю нумеровану, стандартизовану і централізовану їжу. Взагалі якщо можна говорити про поганий смак у їжі, то американська кухня, безумовно, є виразом поганого, безглуздого та ексцентричного смаку, що викликав на світ такі виродки, як солодкі солоні огірки, бекон, засмажений до міцності фанери, або сліпучий білизною і абсолютно безсмачний ( ні, що має смак вати!) хліб.

— Моєму чоловікові… потрібно багато виступати публічно. — Мабуть, йому треба змінити роботу. - Він не може. - Рабський договір? — Щось подібне до цього, так.

Ваш милий образ уяву Не втомлюється креслити. Вам подобається і вас любити - Ось серця вічне прагнення.

... я раптом зовсім несподівано розумію, чим пахнуть наші сльози. Морем. Виходить, воно всередині кожного з нас?

— Хоча попереду на нас чекають випробування, у нас є те, чого немає у Волан-де-Морта. - Так? - Те, за що варто боротися!

Як не пригнічуй свідомість, тіло реагує природним чином.

Перед сходом сонця є момент, коли все небо стає таким блідим, майже безбарвним... Це не зовсім сірий і не білий, мені завжди він подобався, бо коли на нього дивишся, віриш, що ось-ось станеться щось добре.

Дивно. Іноді помирає сотня людей, і нічого не відчуваєш, а іноді — один, з яким взагалі не багато тебе пов'язує, а здається, ніби це тисяча.

У нашому районі кіноіндустрію ніколи не сприймали як щось недосяжне. Чувак, який жив через будинок від нас і щодня виходив у халаті за газетою, був Джорджем Лукасом.