життя

— Ви її кохали? - Так. - Як сильно? - Я її любив.

Дайте маленькому хлопчику молоток, і він виявить, що по всіх навколишніх предметах просто потрібно стукнути.

— Непогано, — зацінив папуга. - Попка хоче континент.

Адже диво завжди чекає нас десь поруч із розпачом.

Історія вчить лише тому, що вона ніколи не навчила народи.

Було б чудово, якби хтось відповів мені, навіщо я це зробив. Що стало для цього приводом; тому що в мене відповіді немає.

Дивно, що моє життя має закінчитися в такому жахливому місці. Але в моєму житті були три роки, коли мені дарували троянди, і я ні перед ким не вибачалася.

Борися. Не здавайся. Продовжуй боротись. І потім одного разу ти просто змінишся.

Хто до життя ставиться як художник, тому мозком служить душа.

- Доктор Ватсон, чому він так робить зі мною? Безумство якесь. — Так, але хтось переконав його, що ви не скажете правду, доки не опинитеся від страху. - Хтось? — Може, я.