Антуан де Сент-Екзюпері

Ти загруз у вигадуванні по дрібницях і не здогадуєшся, що мить може вмістити в себе ціле життя.

В одних немає невдач, інших вони накладають відбиток. Відразу його не помітиш, але в коханні.

І коли ти втішишся (врешті-решт, завжди втішаєшся), ти будеш радий, що колись знав мене. Ти завжди будеш мені другом. Тобі захочеться посміятися зі мною. Іноді ти ось так відчиниш вікно, і тобі буде приємно... І твої друзі будуть дивуватися, що ти смієшся, дивлячись на небо. А ти їм скажеш:«Так, так, я завжди сміюсь, дивлячись на зірки!» І вони подумають, що ти збожеволів. Ось який злий жарт я з тобою зіграю.

— Якось я за один день бачив захід сонця сорок тричі! І трохи згодом ти додав: — Знаєш... коли дуже сумно, добре подивитися, як заходить сонце... — Значить, того дня, коли ти бачив сорок три заходи сонця, тобі було дуже сумно? Але маленький принц не відповів.

Ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти – це твої дії, і немає іншого тебе.

— Краще приходь завжди в ту саму годину, — попросив Лис. — Ось, наприклад, якщо ти приходитимеш о четвертій годині, я вже з третьої години відчую себе щасливим. І чим ближче до призначеної години, тим щасливіше. О четвертій годині я вже почну хвилюватися і тривожитися. Я дізнаюся про ціну щастя!

Кохання треба знайти себе. Я врятую того, хто полюбить існуюче, тому що таке кохання можна наситити.

Хто довго жив всепоглинаючою любов'ю, а потім її втратив, іноді втомлюється від своєї благородної самотності.

У світі достатньо суддів. А друг створений для того, щоб прийняти тебе.

Адже можна бути вірним обов'язку і все—таки лінивим.