Федір Михайлович Достоєвський

... Поки що час, поспішаю захистити себе, а тому від вищої гармонії зовсім відмовляюся. Не варто вона сльозинки хоча б однієї тільки тієї закатованої дитини.

Буття тільки тоді і починає бути, коли йому загрожує небуття.

Люди обмежені… набагато менше роблять дурниць, ніж люди розумні.

Боягуз той, хто боїться і біжить; а хто боїться і не біжить, той ще не боягуз.

Знайте ж, що нічого немає вище і сильніше, і здоровіше, і корисніше надалі для життя, як хороший спогад, і особливо винесене ще з дитинства, з батьківського будинку. Вам багато говорять про виховання ваше, а ось якесь таке прекрасне, святе спогад, збережене з дитинства, може бути найкраще виховання і є. Якщо багато набрати таких спогадів із собою в життя, то врятована людина на все життя.

Перестати читати книги — отже, перестати мислити.

Негідники люблять чесних людей...

Я навіть думаю, що найкраще визначення людини — це істота на двох ногах і невдячна.

... Але що робити, якщо пряме і єдине призначення будь-якої розумної людини є балаканина, тобто навмисне пересипання з порожнього в порожнє.

Я люблю, блукаючи вулицями, придивлятися до інших зовсім незнайомих перехожих, вивчати їхні обличчя та вгадувати: хто вони, як живуть, чим займаються і що особливо їх у цю хвилину цікавить.