Федір Михайлович Достоєвський

Щастя над щастя, лише у його досягненні.

Є жінки, які годяться тільки у коханки і більше ні в що.

... що брехнею почалося, те брехнею й мало скінчитися; це закон природи.

Дуже трохи потрібно, щоб знищити людину: варто лише переконати її в тому, що справа, якою вона займається, нікому не потрібна.

Коли ти хочеш, щоб тебе поважали, по-перше, і головне — поважай сам себе.

... найзлобнішою і найзапеклішою радістю зустрічаємо ми всі всякий незвичайний скандал, що трапився з кимось із наших ближніх.

Ти не зрозумів усього. Будь щасливий із ким хочеш. Не можу ж я вимагати у серця твого більше, ніж воно може мені дати...

Адже треба, щоб у кожної людини було хоч одне таке місце, де б і його пошкодували!

Пройдіть повз нас і пробачте нам наше щастя.

Найвища і найхарактерніша риса нашого народу — це почуття справедливості та жадоба її.