Фредерік Беґбедер

Ми були найзакоханішою парочкою. Все обірвалося, тільки—но ми вирішили, що любов потребує доказів. Начебто просто займатися нею було недостатньо.

Я думав, що світ подарований мені від народження! Світ не дарується – світ купується.

Музика для мене – улюблений засіб переміщення у часі та найшвидший спосіб повернення у минуле.

Довгий час я лягав спати радісний. Тепер я не маю часу навіть на депресію.

Якщо серце не б'ється, то хай хоча б голова паморочиться.

Я чекатиму на тебе все життя з умовою, що ти поспішаєш мені передзвонити.

Я пишу не для того, щоб просити тебе прийти, я пишу, щоб попередити: я завжди чекатиму.

— Ти що, як і раніше, зустрічаєшся з Клер? — Ні. Ми весь час лаялися. Кидали один одного. Поговоримо про щось інше. У неї дах поїхав. Не цікаво. І взагалі мені начхати. Між нами все скінчено. — А... ти, значить, так сильно закоханий у неї...

Імперію йогурту охороняють суворіше, ніж військовий об'єкт.

Я любив, і мене любили, але це ніколи не співпадало за часом.