Харукі Муракамі

У будь—якій фортеці за тривалої облоги рано чи пізно відкривається пролом. Причому в найнесподіванішому місці.

Вмирати не страшно. Страшно, коли випадаєш із реальності. Або, коли реальність викидає тебе.

Коли прокидаєшся і розплющуєш очі в темряві, здається, ніби весь світ тепер доведеться створювати заново.

Смерть існує не як протилежність життя, бо як її частина.

Щоправда, найжахливіше — це страх. Не той біль, що зараз, а страх від думки, що може стати ще гіршим.

Ти колись чув, як гуркоче лавина в горах? Якраз після того, як відгуркотить лавина, і приходить Абсолютна Тиша. Перестаєш розуміти, де знаходишся, така вона стовідсоткова. Просто ДУЖЕ тихо...

Як не старайся, коли боляче – болить.

Двері, що одного разу зачинилися, вже ніколи не відчиняться двічі, але це зовсім не означає, що потрібно заважати дверям зачинятися.

Розмовляти з людиною, в якій нічого не подобається, — непристойно.

Ви лесбіянка. Слово честі, скільки ви себе не обманюєте, ви до самої смерті такою будете.