Вільям Сомерсет Моем

Розгадка не має жодного сенсу, якщо ви не знайшли її самі.

Кожен музикант в оркестрі грає на своєму інструменті, і чи багато йому відомо про ті складні гармонії, що народжуються? Він грає лише свою, часом дуже скромну партію. Але він знає, що симфонія чудова, навіть якщо ніхто її не чує, і він задоволений тим, що в ній бере участь.

Що б не лежало в нього [писача] на серці — тривожні думки, скорбота про смерть друга, нерозділене кохання, уражене самолюбство, гнів на зраду людини, до якої він був добрий, коротше — яке б почуття або яка б думка його не бентежили. йому достатньо лише записати це почуття або цю думку чорним по білому, використовувати як тему оповідання або як прикрасу нарису, щоб про них забути. Письменник — єдина у світі вільна людина.

Що ж, скажу вам відверто, на мою думку, немає нічого болісного, ніж усім серцем любити людину і знати, що їй гріш ціна.

Серце в неї впало, холод пробіг по всьому тілу, вона пересмикнулася. З'явилося те почуття, про яке говорять – наче хтось пройшов твоєю могилою.

Легко бути приємними з тими, хто тобі байдужий.

Щороку залишаються непоміченими сотні книг, багато з яких мають великі переваги. Автор кожної такої книги писав її багато місяців, а думав про неї, можливо, багато років; він вклав у неї якусь частину самого себе, якої він після цього вже назавжди втратив. Серце розривається, коли думаєш, наскільки велика ймовірність, що ця книга загубиться в потоці творів, що захаращують столи критиків і обтяжують полиці книжкових крамниць.

Його завжди дивувало, чому вона зовсім не подобалася йому вранці і не дуже подобалася вдень, зате ввечері його хвилювало найменший дотик її руки.

Річка, хоч і текла так повільно, все ж таки була в русі, і від цього виникало сумне почуття швидкоплинності життя. Все минає, і якщо залишає після себе слід, то який? Кітті здавалося, що всі вони, всі люди на землі, подібні до крапель води в цій річці, що безіменний потік усіх тягне до моря. Коли все так минуще і мізерно, чи варто людям, роздмухуючи дрібниці до розмірів важливих подій, так мучити себе та інших?

Люди, одержимі любов'ю, стають сліпими і глухими до всього на світі, крім свого кохання. Вони так само не належать собі, як раби, прикуті до лав на галері.