Януш Леон Вишневський

Що робить блондинка після пробудження? Одягається та повертається додому.

І жодні пігулки тут не допоможуть. Єдине, що у таких випадках допомагає, це час. Зламана душа має зростатися, як зростаються зламані кістки.

Він завжди усміхається, коли ми стикаємося у ліфті. Якось я запитав його, чому, і він відповів: "Я закоханий". Уся прекрасна і правдива історія кохання вмістилася у цих двох словах, сказаних у ліфті між третім та четвертим поверхами.

Він, мабуть, не любить нашийників. Мабуть, як і ти. Я ніколи не одягну на тебе нашийник. Чоловіки в нашийниках все одно не повертаються до своїх жінок. А я хочу, щоб ти повертався. До мене. Будь вільним, але прокидайся вранці поруч зі мною.

Неможливо запізнитися, коли на тебе ніхто не чекає.

У ній полягав увесь мій світ, вона була початком і кінцем кожної дороги, була присутня у кожному моєму дні, у кожному сновидінні, у кожному вдиху, у кожній думці, у кожній посмішці, у кожній краплі дощу.

Ти знаєш, що в нього найблакитніші очі, які я тільки бачила у своєму житті? Знаєш, звісно...

У певний момент тобі стає так добре, що забуваєш, що забуваєшся.

Будь мудрішим за інших і не показуй їм цього…

Думаю, кохання тільки тоді має значення, коли супроводжується стражданням. Кохання без страждань забувається так само швидко, як вірші, які колись викликали захоплення, ну а зараз... зараз не згадаєш навіть і назви. Справжнє щастя можна пережити лише через страждання.