У своїй боротьбі за етичне добро вчителі від релігії повинні мати мужність відмовитися від доктрини Бога як особистості, тобто відмовитися від цього джерела страху та надії, яке дав таку всеосяжну владу в руки служителів церкви. У своїх роботах вони повинні присвятити себе тим силам, які здатні культивувати Божественність, Істину та Красу в самому людстві. Це, звичайно, важче, але й незрівнянно гідніше завдання.