Після нашої першої ночі я їхала додому з обличчям, за яке в метро можуть побити. Вісім ранку, натовп, розлючений самим фактом свого існування, а в мене розбещене блаженство на фізіономії і щасливо розслаблене тіло, яким зрідка пробігає хтива судома.