Серіал

Ну, де пожежа? Завжди любив цю фразу. Особливо після того, як мій помічник згорів у вогні.

- Отже, m*a дорівнює m*g...? - В квадраті? - Ні. - Арістотель? - Ні. - П'ять?

Ти перетворив його на монстра. Тепер він – твоя проблема.

— Ненавиджу працювати з дітьми... У дитинстві треба займатися лише гойдалками. Пам'ятаєте? Як високо я можу злетіти... якщо перекрутити ланцюжок, як швидко я можу обертатися?.. — А якщо зістрибнути до того, як вони зупиняться?.. — Я сумую на ті часи! - Я теж. — Я прогулювала уроки органічної хімії. Чудові були часи!.. — Сумую за своїм першим мікроскопом... — Чудово, а я сумую за нормальними людьми!

Жінки мінливі.

Тобі не потрібні були всі ці пігулки. Тобі всього лише потрібна була війна.

Життя як карусель. Потрібно періодично міняти конячок, але загалом нічого не змінюється.

Влада перебуває там, куди поміщає її загальна віра. Це хитрість, тінь на стіні. І часом дуже маленька людина відкидає дуже велику тінь. (Владою має той, хто переконує в ній інших.)

Сьогодні вб'єш демона, завтра зустрінеш диявола.

Ми не можемо вийти із кола своїх друзів. Ми обмежені звичками, захопленнями, навіть нашою зовнішністю.