люди

По обидві сторони окопів сидять абсолютно однакові люди.

— Чому не всі люди щасливі, Рудольфе? — шепоче вона.
— Мабуть, тому, що богові інакше було б нудно.
— Ні, — швидко заперечує Ізабелла, — не тому.
— А чому ж?
— Тому, що він боїться.
— Боїться? Чого?
— Коли б усі стали щасливі їм більше не треба було б бога.

Необмежена влада в руках обмежених людей завжди призводить до жорстокості.

Ніхто з людей нічого не знає наперед. І найбільша біда може осягнути людину в найкращому місці, і найбільше щастя розшукає його — в найпоганішому.

Країна — не територія і не уряд. Це люди.

Царські ратні люди замість оборони завдали нам ще гіршої шкоди і знищення. В наших містах вони докучали бідним людям частими злодійствами, підпалами і вбивствами до смерті та різними муками, а до того ж вони до наших звичаїв не звикли.

Немає нічого сильнішого і творчого, ніж порожнеча, яку люди прагнуть заповнити.

Хороші люди гинуть в павутині історії, а інші привласнюють чуже.

Як швидко люди забувають про те, що хід історії може змінитися по волі однієї людини.

Світ складається наполовину з людей, які мають що сказати, але не мають можливості висловитися, та наполовину з тих, хто не має що казати, але які постійно говорять.