людина

А коли шлунок порожній, Людині не почуттів.

Не винна курочка, якщо брудна вуличка.

І знову вогкий морок опановує нами, - Де літньої ясності жива синьова? Ми завтра зиму чекаємо, вчора померло літо.

Поетам справжньої високої культури забуття не загрожує.

Є люди, самотність яких робить різними інших. Якщо тільки їх справді неможливо врятувати, подякуємо їм, схилимося перед ними за те, що вони тонуть за нас. Великі мученики, великі песимісти серед художників і мислителів вчать нас бути справжніми оптимістами.

Вогонь у богів крадуть герої, але герої тричі - запалюють вогонь самі.

Я ситий по горло дотепністю. Тепер всі дотепні. Кроку не можна ступити, щоб не зустріти розумну людину. Це стає справді громадським лихом. Чого б я не дав за кілька справжніх дурнів. Але їх немає.

Скільки вже раз насправді переконувався Єгор, що все ж таки людина ніколи до кінця не забувається — завжди, навіть у дуже короткий час, встигає подумати: що буде? І якщо вбивають, то хотіли вбити. Ненароком вбивають рідко.

Та й хто любить у наш час? Хто сміє любити?

Ласкаво просимо до шоу талантів! — Перед тим як почати хочу нагадати, що якщо у когось під час шоу задзвонить телефон, то він буде конфіскований. Тому що мені потрібен новий телефон.