людина

Мені не треба вірити в надприродне. Особливо зараз, коли наяву все гірше, ніж у кошмарних снах.

Дружба з підлабузниками та прилипалами до чужого багатства нічого не варта.

Одна з найнеприємніших речей, із якими доводиться стикатися: ти робиш одну помилку — і десять тисяч людей кидають у тебе каміння.

Знаєш, котра година? Я тобі скажу: вечір. Восьма година. Ти житимеш до сходу сонця. Останнє, що ти почуєш, як за вікном заспіває дрізд. Дрозд співає гарно, але завдяки тобі моя дружина ніколи це вже не почує.

Мало хто з нас може винести тягар багатства. Звісно, ​​чужого.

Дитина є дзеркальним відображенням ситуації у сім'ї, стосунків між батьками, хочуть це визнавати батьки чи ні.

Існують три вірних друга: стара дружина, старий собака та готівка.

Невелике непорозуміння? Це в Галілео та Папи Римського було невелике непорозуміння!

— Ти шкодуєш, що не одружився з Сарі? - Звичайно ні, ми в дитинстві бігали з нею голяка! Вона просто як... ну, як частина краєвиду!

Я, мабуть, один із тих хворих на нарцисизм, які починають цінувати щось тільки тоді, коли цього вже немає.