Письменник – це менше, ніж людська особина. Або, якщо він талановитий, це купа розрізнених особин, незважаючи на всі їхні потуги злитися в одну. Сюди ж я відношу акторів: вони так зворушливо намагаються не дивитись у дзеркала, прямо відвертаються від дзеркал і ловлять своє відображення в нікелі шандалів.
В авто останній франк розміняв. — О котрій годині на Марсель? — Париж біжить, проводжаючи мене, у всій неймовірній красі. Підступайся до очей, розлуки жижа, серце мені сантиментальністю розквась! Я хотів би жити і померти в Парижі, якби не було такої землі – Москва.
Ми з тобою лише два відлуння: Ти затихнув, і я замовчу. Ми колись з покірністю воску Віддалися фатальному променю. Це почуття найсолодшою недугою Наші душі терзало і палило. Тому тебе відчувати другом Мені часом до сліз важко.