людина

Усі біди людини від її розуму.

Закон огорожується страхом покарання.

... може, так і треба? Ти ж бродяча артистка. Рот не роззявай, викинь ложку, палички для їжі теж викинь. Все викидай, з усім прощайся – з усіма своїми планами, задумами. Спустошись — просто дивись.

Я надто обожнював вас і покараний за це. Ви теж надто любили себе — і покарані за це страшніше.

Поети давнини на відміну від сучасних рідко створювали більше дюжини віршів протягом свого довгого життя. Воно й зрозуміло: всі вони були відмінними магами і не любили витрачати себе на дрібниці. Тому за кожним поетичним твором тих часів неодмінно ховається цілий Всесвіт, наповнений чудесами — нерідко небезпечними для того, хто необережно розбудить рядки, що задрімали.

Це дуже сумно, коли забувають друзів. Не в кожного був друг. І я боюся стати таким, як дорослі, яким ніщо не цікаве, окрім цифр.

У темряві всі кольори однакові.

Вибач, що перериваю тебе, Бобо, але в мене до тебе важливе питання. Скажи, коли ти народився, я маю на увазі, коли ти відпочкувався від Сатани, він хоча б обійняв тебе, так, по—батьківському, перш ніж відправити тебе сіяти зло на Землю?

Не можу зрозуміти, чому моя рука — це не гілка бузку.

Маркіз де Ранрой, мій батько, завжди вчив мене, що доблесть дається нам не від народження. Все залежить від того, що ми зробили в житті.