людина

Досить дивно, коли тебе постійно порівнюють із незнайомою людиною.

Робота виконана, Томмі. Усе вже закінчено. Ми можемо просто уникнути всього цього. Це так легко і просто. Лише невелика зміна.

Щодня, кожну годину, навіть, можливо, цієї самої хвилини темні сили намагаються пробити пролом у стінах цього замку. Але зрештою, їхня сильна зброя — це ви. Подумайте про це.

Те, над чим Ви працюєте, і з ким Ви працюєте набагато важливіше, ніж те, наскільки важко Ви працюєте.

Не«тужливий стан», а смерть повільна опановує морфіністом, тільки ви на годину або дві позбавите його морфію. Повітря не ситне, його ковтати не можна... у тілі немає клітини, яка б не жадала... Чого? Цього не можна визначити, не пояснити. Словом, людини немає. Він вимкнено. Рухає, тужить, страждає труп. Він нічого не хоче, ні про що не мислить, окрім морфію. Морфія!

Найскладніше не зробити вибір, а потім жити з ним.

Альбусе Северус, тебе назвали на честь двох директорів Хогвартсу. Один із них був випускником Слізерина, і він був, мабуть, найхоробрішою людиною, яку я знав.

Вікна – це картини, повішені на мертвий кам'яний прямокутник сірої стіни дня. Є вікна натюрморти, дивні копіткі витвори невизнаного художника, випадки, збиті зі шматка гардини, забутого квіткового горщика, яскравої кіноварі, що дозрівають на підвіконні помідорів. Є вікна – портрети, вікна – наївні заміські ідилії, неоцінені, нічиї.

Залишимо мертвим ховати мертвих, а поки що живий, треба жити і бути щасливим.

Душа обмита і врятована - це душа, якій удвічі загрожує небезпека, бо весь світ озброюється проти такої душі.