людина

Я знаю, що щоб намалювати море дійсно добре, ви повинні дивитися на нього кожну годину, кожен день в тому самому місці, щоб ви могли зрозуміти, як ви повинні працювати в цьому конкретному місці, і саме тому я працюю над одними і тими ж сюжетами знову і знову і знову, чотири або навіть шість разів.

Вступати відповідно до розумних вимог сучасної технічної цивілізації — це рухатися до загибелі. Її« розум» — у нестримному, тобто без розумному новаціонізмі, тобто безглуздому зростанні штучно вигадуваного і нав'язуваного, у результаті петля на шиї людини затягується все тугіше. І затягує її він сам.

— Нам не звикати сидіти на мілині... — Ми не на мілині. Ми втопилися!

Знаєте, іноді уривок якоїсь мелодії, іноді окремий звук, якийсь запах, смак чогось, здатний перенести нас у далеке минуле.

Я часто говорю людям, що перш ніж відкривати рота, потрібно переконатися, чи варто це робити.

Людям, які сміються за зачиненими дверима туалетної кабінки, довіряти не можна.

— У Лондоні балакають, ніби ти ходиш нічними вулицями Бірмінгема голим, розкидаєш гроші й говориш із мерцями. А ще, що ти нахабнів настільки, що вважаєш за можливе викликати євреїв у будиночок сільської місцевості, де ти живеш, і вказувати їм які ціни ставити. — Ну, ти ж прийшов. — А може, я просто проходив повз мене?

Карась — риба смирна і схильна до ідеалізму: недарма його ченці люблять.

Інтрига рано чи пізно губить того, хто її почав.

Починається танець альфа-самців. Вони, як собачки, обнюхують один одному інтелектуальні дупи, простіше кажучи, міряються членами.