людина

Скільки людей подорожує за межі власних горизонтів!

Коли все втрачаєш, то більше втрачати нічого.

Мені хочеться тікати... але мені хочеться тікати комусь назустріч.

…Не треба нічого нікому доводити. Ви нікому нічого не винні. Окрім самої себе.

Всім потрібна віра, і тільки тобі Бог сам кричить на вухо, що він існує.

Уявіть собі, що ви отримали кошик апельсинів, розкрили його та виявили, що весь верхній шар апельсинів згнив; ручаюся, що ви не будете міркувати:«Унизу апельсини повинні бути хорошими, щоб відновити рівновагу». Ні, ви вирішите:«Напевно, весь кошик нікуди не годиться»; і саме таким насправді буде перебіг міркувань науково мислячої людини про Всесвіт. Він вирішить:«Тут, у цьому світі, ми виявляємо багато несправедливого, і це дає нам підставу припустити, що справедливість не править у світі; отже, цей факт служить моральним аргументом проти існування божества, а чи не на користь його існування».

Високий розум утішає себе глибокими провалами.

Боротися зі своїми пристрастями — нелегка робота, і цим шляхом можна рухатися лише крок за кроком, сподіваючись тільки на самого себе.

Мудрі світу давно помітили: людина лінива, як правило, боягузлива і безвільна; безвольний - боягузливий і хвалькуватий; хвалькуватий - боягузливий, дурний і неосвічений; дурний - неосвічений і не має уявлення про честь, а безчесний жаліє у ледарів, ненаситний, неприборканий, бездарний, не бажає добра оточуючим.

Вони не могли помиритися, бо були молоді. Вони хотіли розвернути життя у свій бік, а воно не розверталося. Стирчала кутами.