людина

— А куди ти йдеш? — Не знаю... — Ну, тоді нам по дорозі. Я теж не знаю, куди їду.

Чим більше ви незадоволені Життям, тим більше воно незадоволене вами.

Спокій – батько всіх великих думок.

Гнів завжди страх, а страх завжди страх втрати.

Це дуже захоплююче - мати ліцензію на те, щоб говорити речі, про які ми думаємо час від часу, але не наважуємося вимовити вголос.

Людина завжди велика у намірах. Але не в їхньому виконанні. У цьому полягає його чарівність.

Прикро... прикро дивитися як гинуть люди. Але я нічим не можу допомогти.

Менеджмент це як лижі. Ви не станете суперлижником, прочитавши книгу з лиж. Менеджменту навчаються з часом, коли доводиться керувати дедалі більшою і більшою групою людей, приймати дедалі більше важких рішень та жити із цими рішеннями.

Набути і знову втратити завжди болючіше, ніж не мати зовсім.

Коли я помиратиму, не везіть мене до лікарні. Везіть на Енфілд. Я там народився, я там і помру.