правда

Співчуття виявляється у тому, що стаєш нещасним через страждання інших.

Ніщо так не псує прогнози, як погода.

Помста, можливо, і негарне спонукання, але цілком природне. Я не ангел.

Зазвичай думають, що злодій, вбивця, шпигун, повія, визнаючи свою професію поганою, повинні соромитися її. Відбувається ж зовсім протилежне. Люди, долею і своїми гріхами-помилками поставлені у відоме становище, хоч би як воно було неправильно, становлять собі такий погляд життя взагалі, у якому їх становище представляється їм добрим і поважним. Для підтримки такого погляду люди інстинктивно тримаються того кола людей, в якому визнається складене ними про життяі про своє місце поняття. Нас це дивує, коли справа стосується злодіїв, що хизуються своєю спритністю, повій — своєю розпустою, убивць — своєю жорстокістю. Але дивує це нас тільки тому, що гурток-атмосфера цих людей обмежена і, головне, що ми поза нею. Але хіба не те саме явище відбувається серед багатіїв, які хваляться своїм багатством, тобто грабіжництвом, військовоначальників, які хваляться своїми перемогами, тобто вбивством, володарів, які хваляться своєю могутністю, тобто насильництвом? Ми не бачимо в цих людях збочення поняття про життя, про добро і зло для виправдання свого становища тільки тому, що коло людей з такими збоченими поняттями більше і ми самі належимо до нього.

Виживай, бо ніхто за тобою не прийде. Правило номер один.

У кожної доброї людини за спиною стоїть мати.

Персі, ти пішов з табору, ти порушив мій наказ, а значить ти мій найкращий учень. Можна навчитися всьому на світі, але головне — вміти дотримуватися інтуїції, а це не так просто.

Я синьйор Помідор. Червоний я пишний. А служу я з давніх-давен У поміщиць — Вишень. Щороку я від мешканців - Буряки та салати, Від бобів та огірків Вимагаю квартплати. Їжджу до гарбузів-бідняків І до багатих динь, Перший гріш беру я сам, Два везу графиням. З кожною годиною я росту, Наливаючись соком, Тому що на посту Знаходжусь високому! Я — випещений помідор З атласною шкірою, І вступати зі мною в суперечку Овочам небезпечно!

— Вперше бачу тебе невпевненою в собі. — Отже, ми стаємо справжніми подругами.

Чоловік, який нічого не розуміє, одружується з жінкою, яка нічого не розуміє, і всі кажуть:«Вітаємо!». Цього я вже не розумію.