життя

Біль – глина. Можна зробити з неї грудку і кинути в іншу, а можна розім'яти і зліпити вазу. І біль може приносити користь, якщо йому правильно розпорядитися.

Політ уяви – політ ангелів та блискавок. Воно переносить нас через моря, де ми мало не загинули, через морок, в якому зникли наші ілюзії, через безодню, що поглинула наше щастя.

Друг - той, чия зрада викликає найбільше подив. (Друг - це той, чия зрада стає для нас найбільшим сюрпризом)

Лейла ніколи не думала, що можна мати більше ніж п'ять друзів. Мати одного — і те величезне щастя. Якщо дуже пощастить, буде два чи три, а якщо вже народився під щасливою зіркою – тоді квінтет, більш ніж достатньо на все життя. Нерозумно прагнути більшого, щоб не ставити під удар тих, на кого розраховуєш.

І в ночі січневій, беззоряній, Сам дивуючись небувалій долі, Повернений зі смертної безодні, Ленінград салютує собі.

— У вас паморочиться в голові? - Ні... - Даремно. Погоня за стільцями входить у завершальну стадію.

Подивися на море - воно схоже на небо. Подивися на небо — воно схоже на море. Однакові, як близнюки, вони нерозлучні у цьому світі. Навіки разом.

— А раптом я й сама посунута? — Бетті... Ми всі посунуті. Але ми не наші батьки. У сім'ї не всі однакові.

Наділи когось силою богів, і він стане байдужим, як бог.

Річка, хоч і текла так повільно, все ж таки була в русі, і від цього виникало сумне почуття швидкоплинності життя. Все минає, і якщо залишає після себе слід, то який? Кітті здавалося, що всі вони, всі люди на землі, подібні до крапель води в цій річці, що безіменний потік усіх тягне до моря. Коли все так минуще і мізерно, чи варто людям, роздмухуючи дрібниці до розмірів важливих подій, так мучити себе та інших?