життя

Я не те, щоб сиджу і переглядаю без кінця свої картини. Але акторам, які присягаються, що ніколи своїх фільмів не дивляться, я теж не вірю. Нісенітниця це! Втім, бачачи себе на екрані, соромлюся. Іноді тато включає тілик, а там кіно зі мною. Я подивлюся кілька секунд – це, звичайно, кумедно, а потім говорю:«Вимикай швидше. Це все у минулому».

Самота позбавляє нас необхідності жити постійно на очах в інших і, отже, зважати на їхні думки.

Не буває такої самоти, яку не можна порушити, у цивілізованому світі таємниці завжди стають явними.

Я так люблю свою маму. І байдуже, що це сентиментально звучить. Думаю, наступного дня народження я куплю їй подарунок. Думаю, це має стати традицією. Отримуєш від усіх подарунки, а один купуєш для мами, адже вона теж брала участь у процесі твого народження. Думаю, це було б чудово.

Краса потрібна нам, щоб нас любили чоловіки ; а дурість – щоб ми любили чоловіків.

Взагалі, рідкісні штани не стовбичилися в її присутності ; а це, я думаю, найкращий комплімент жіночої краси, бо він природний, а не сентиментальний.

Буття тільки тоді і починає бути, коли йому загрожує небуття.

Мені часто доводилося спостерігати цікавий феномен: щоб полюбити якесь місце, потрібно глянути на нього з висоти. Напевно, саме тому люди й уявляють, що Бог сидить у небесах, високо над Землею, інакше хіба що йому виходило б любити нас?

Брошки блищать... на тобі! — із сукні з напівголого. Ех, до такої сукні б та ще б… голову.

— А чому у стіні діра? — Чому в моєму новому кабінеті дірка? Я прийшов до двох можливих сценаріїв. У стіні було щось таке, що знадобилося людині ззовні. І друге, лякаюче — у стіні було щось, що захотіло на волю.