життя

«Кохання приходить і йде, а їсти хочеться завжди».

Ми, люди, придумали телеграф і телефон і ще купу всяких сучасних новинок, що правда, то правда. А як подивишся на зірки, відразу розумієш, що по суті ми тільки черв'яки, жалюгідні черв'яки, і нічого більше.

Більшість неймовірно красивих жінок трохи марнославні.

Люди не цінують ранку. Через силу прокидаються під дзвін будильника, який розбиває їх сон, як удар сокири, і одразу вдаються до сумної метушні. Скажіть мені, яким може бути день, розпочатий таким насильницьким актом! Що має відбуватися з людьми, які щодня за допомогою будильника одержують невеликий електричний шок! Вони день у день звикають до насильства і щодня відучуються від насолоди.

Це ще від зимового одягу, — майнуло в голові. — Влітку буде легше. Влітку завжди легше. Але до літа має щось змінитись, інакше я до літа не доживу.

Єдине правило в житті, за яким треба жити, — залишатися людиною в будь-яких ситуаціях.

Слова, у тому числі складаються питання, можуть не бути питаннями.

Усі ми живемо, сліпо довіряючи тим, хто ухвалює рішення. Сліпо довіряючи науці. Адже світ безмежний, а будь-яка інформація невизначена.

Комунізм ні в кого не забирає можливості присвоєння суспільних продуктів, він забирає лише можливість за допомогою цього присвоєння поневолювати чужу працю.

Пам'ятники відомим генералам неможливі без могил невідомих солдатів.