життя

Кожен механізм має своє призначення. Наприклад, веселити людей, як іграшки Джорджа, або показувати час. А що, коли з людьми так само? І коли людина перестає розуміти своє призначення, вона ламається. Як годинник.

Від людей можна очікувати будь-чого. Навіть від тих, кого знаєш як облуплених.

Маленьку дитину можна взяти на руки, притиснути до себе і хоч так вибачитися. З дорослими важче: слово сказано, назад не візьмеш, і ранить обох.

Померти можна й у компанії телевізора. Аби там було що подивитись сьогодні ввечері.

Світ сповнений людей, які потребують допомоги, Джоне. Найкраще, якщо вони наберуться мужності та допоможуть собі самі.

— Ну, дивись: що буде, коли літак скине тебе посеред пустелі Сахара, і ти візьмеш пінцетом одну піщинку і посунеш її на один міліметр? Що це означатиме? — Ну, на кшталт, що я зрушив піщинку. — З чого випливає? — З чого випливає, що я зрушив піщинку. — З чого випливаєш, що ти зрадив Сахару. Величезну пустелю, якій мільярд років. А ти її зрадив.

Дивно чути розмову про мораль від аморальних людей і перестаньте засуджувати інших, ніхто з вас не має для цього морального права.

Смерть - це спокій, легкість... Життя важче.

Мудреців, що спіткали їх лиха, підносять, а дурнів ламають остаточно.

Я далекий від того, щоб захоплюватися всім, що бачу довкола себе; як письменник я засмучений…, багато чого мені гине, але присягаюся вам моєю честю – нізащо у світі я не хотів би змінити Батьківщину, або мати іншу історію, ніж історія наших предків, як її нам дав Бог.