життя

Потрібно слухати внутрішній голос, а не безглузді мізки!

Як швидко ми прощаємо собі образи, завдані ближнім, коли виникає потреба у допомозі останніх!

Уряди, що обираються, рідко правлять.

Спочатку ти мовчиш, бо придумав причину образитися... Потім незручно порушити мовчання. А потім, коли вже все вже забудеться, ми просто забудемо мову, якою розуміли один одного...

Не можна нікому довіряти нероздільно. Той, кому ти довіряєш, обов'язково зробить тобі боляче. Надлишок довіри вип'є тебе до дна. У цьому сенсі світ також вампір.

Цинізм – це гумор у поганому настрої.

— Я наробила дурниць. Ти наробив дурниць. Може визнаємо, що ми квити, і продовжимо жити як і раніше? — Я не робив дурниць. — Давай підемо на компроміс. — Я вже на нього пішов. Я готовий визнати, що ти наробила дурниць.

Кожне врятоване життя — перемога.

Він мав сильні пристрасті та вогняну уяву, але твердість врятувала його від звичайних помилок молодості.

Прошу трохи помовчати, інакше мені доведеться зробити щось таке, за що потім усім буде незручно. Це не наліт. Можливо, це схоже на наліт, але це зовсім інша річ! Тож я пропоную добровільно пожертвувати на потрібні трудящих та революції. Зараз товариші пройдуться і зберуть, хто чим багатий.