життя

Драко раптом з розпачом усвідомив, що хоча бути другом Гаррі Поттера — це, безперечно, жахливо, але той представляє для Драко таку серйозну загрозу, що бути його ворогом ще гірше. Мабуть. Може бути. Ну, стати його ворогом ніколи не пізно...

Якими б ми, жінки, не були пропаленими стервами, всередині завжди чекаємо на диво.

Ти спочатку розберися, перш ніж відкидати щось заради пошуків.

Яка ви щира людина… як пожежна.

Не забувай, що ми асасини. У нас свої наміри. Ми нікому не служимо.

Жалюгідна, нікчемна пружина моральної діяльності — розум людини!

... Для егоїста ж тільки його історія має цінність, бо він прагне розвинути тільки себе, а не ідею людства, не план Бога, не наміри Провидіння, не свободу тощо. Він не вважає себе знаряддям ідеї або судиною Господа, він не визнає жодних покликань, він не марить тим, що існує для продовження та розвитку людського роду, – він живе своїм життям, марнує його, не дбаючи про те, чи принесе це користь людству.

Ти небезпечний, якщо ти інший.

Перед ворітьми Едема Дві троянди пишно розцвіли, Але троянда — емблема пристрасті, А пристрасність — дітище землі. Одна так ніжно рожевіє, Як діва, милим збентежена, Інша, пурпурна, рдеє, Вогнем кохання обпалена.

Бордель? Ну і що? Я ніде не почуваюся більш затишно.