життя

Не треба овацій! Графа Монте—Крісто з мене не вийшло. Прийде перекваліфікуватися в управдоми.

День був сонячний і вітряний, такий день, коли можна зайти за ріг будинку, сховатись від вітру, притиснутися спиною до трішки зігрітої сонцем стіни та відчути всім серцем радість приходу весни та тепла… Стояти, жмуритися та посміхатися.

Ротом можна робити так багато чудових речей, навіщо витрачати його на розмови?

Гроші не куплять вам щастя, але вони страшенно швидко принесуть вам його!

Терпіти біль заради тих, хто нам дорогий. Чому ще ми живемо?

"У кожного свій спосіб веселитися", — сказав чорт, залізаючи голим задом у кропиву.

— Давай нікуди не відлітати, Їжачку. Давай назавжди сидіти на нашому ґанку, а взимку — в хаті, а навесні — знову на ґанку, і влітку — також. — А у нашого ґанку потихеньку відростатимуть крила. І одного разу ми з тобою разом прокинемося високо над землею. «Це хто там біжить унизу такий темненький?» — Запитаєш ти. — А поряд ще один? — Це ми з тобою, — скажу я. "Це наші тіні", — додаси ти.

Тепер ви розумієте, що, скільки б там не кричали, ніби знання така чудова штука, – інстинкт у сорок разів більше коштує, бо він такий безпомилковий.

Людина почувається незатишно, коли говорить про себе. Дайте йому маску, і він розповість вам усю правду. (Людина найменше схожа на себе, коли говорить від свого імені. Але дайте їй маску, і вона розкаже всю правду.)

Сни – це чудова таємниця, яка благає нас розгадати її.