життя

— Те, що ти бачив... — Я не бачив нічого, бо весь ранок був тут, отже, просто не міг нічого бачити, ясно? Повірити не можу, що ти спав із королевою! - Ти ж нічого не бачив!

Моя дружина як мала дитина. Я приймаю ванну, а вона топить мої кораблики.

Я люблю зиму, тому що взимку можна сидіти вдома без почуття провини.

Ми любимо створювати собі проблеми там, де їх немає. Особливо коли любимо тих, хто нас не має.

— Ти їж як дитинча динозавра, і я не жартую! - Ти це серйозно? — Ні, жартую.

Найнебезпечніший шпигун - той, якого не підозрюєш.

Якось почався дощ і не припинявся чотири місяці. За цей час ми дізналися всі види дощу: прямий дощ, косий дощ, горизонтальний дощ і навіть дощ, що йде знизу нагору.

- Все було добре, поки ти не підкотив до неї яйця. - Правда? А мені ось пам'ятається, що вона послала нас обох кудись подалі.

- А що сталося? У нього скінчилося повітря? — У нього скінчилося небо.

Життя, щасливе або нещасливе, вдале або невдале, все ж таки винятково цікаве.