життя

Мор був зачеплений. Одна справа не хотіти одружитися з кимось, і зовсім інша — чути, що виходити не хочуть за тебе.

Є тільки одна пекла, і ми в ній живемо.

— Я знаю, що таке кохання, — співчутливо промовив кіт. — Це коли в тебе старими черевиками жбурляють і холодною водою з балконів обливають.

Будь-яке місце землі відстоить однаково далеко від неба.

- Я ніколи не їла суші. - Це фраза не має сенсу. Ніколи не їла суші? Чи не бувала у дантиста? Ти взагалі хто? — Бідолашна людина.

— Вінстоне, та ви п'яні! - Все вірно. А ви потвора. Завтра вранці я протверезю. А ви так і залишитеся потворою.

Я теж вважаю себе художником, але моє полотно — усе життя. Деякі художники не виносять вигляду своїх творінь, коли вони закінчені, а я — свій найбільший шанувальник.

Знаєте, багато зустрічається дівчат прикрашених, одягнених, а поговориш із ними трошки, хочеться втекти подалі, бо з їхньої душі бруд потоком іде. А буває дівчина на вигляд звичайна, а поспілкуєшся і побачиш душу прекраснішу за всяку квітку. Цілу добу можна з нею говорити.

- Ну як, Роджере, сину мій? Майстер випростався, змахнув пил з колін, обтрусив руки. Землекопи відновили роботу, лопати зашаріли. - Ви зрозуміли, що це означає, преподобний отець? – Лише те, що легенди мають рацію. Але ж легенди завжди мають рацію. - Ви, священики, вибираєте собі легенди до смаку.

Чому тут цих магів вчать? - Магії вчать. — Воно й видно, що, крім магії, тут навчитися й нема чому.