життя

Як вони, виходить, працюють... Дуже просто. Я всі їхні секрети знаю. Отак: сів, задумався... Відчинив! Розумієте? Найголовніше – замислитися!

Ми не наважуємося на багато речей, тому що вони важкі, але важкі, тому що ми не наважуємося зробити їх. (Ми багато на що не наважуємося не тому, що воно важко; воно важко саме тому, що ми на нього не наважуємося.) (Ми боїмося чогось не тому, що це складно. Це складно, тому що ми цього боїмося.)

Дякуйте Богові за те, що він показує вам небеса, і не вважайте себе птахом тільки через те, що вам хочеться змахнути крилом.

- У тебе холодні руки. Який із тебе коханець, з такими руками? - Настільки гарний, що ніхто не звертає уваги на холод рук.

Коли ти слухаєш гарну музику, або дивишся на велику картину, або присутній на виступі великого танцюриста, все це знаходиться поза тобою, але аж ніяк не перешкоджає радості, яка народжується всередині тебе. Танець може розбудити сплячі в твоїй душі якості, і вона теж танцюватиме.

Бувають у житті становища, виплутатися з яких можна лише за допомогою неабиякої частки нерозсудливості.

— Їдь на вокзал — візьмеш два квитки до Іркутська. - До Іркутська? Краще до Сочі: море, фрукти, кисень, га?! - У різних вагонах. - Гроші давай.

Будь- яке лихо осягається простіше, коли є винуватець.

Це аристократи, хлопчику. Вони собаку з'їли на тому, щоб не бачити і не помічати того, що в них під носом.

Ти так її любив і все ще любиш. Але було весело змусити тебе соромиться цього. Ти відмовився від тієї, яку справді любив... побоявшись зіпсувати свою репутацію... Ти іграшка... Моя улюблена іграшка.