Чак Паланік

Я вмирала від передозування, а він пожвавив мене сексом!

Я дурний. Я тільки весь час чогось хочу, весь час за щось чіпляюсь. За моє жалюгідне життя. За мою лайнову роботу. За шведські меблі.

Ти можеш працювати, як проклятий, можеш стати найрозумнішим і взагалі чудовим, але ніхто не забуде про те, що одного разу ти припустився помилки.

І ось ти став бранцем свого затишного гніздечка та речі, господарем яких ти ніколи не був, стають твоїми господарями.

Можливо самовдосконалення — це ще не все. Можливо, саморуйнування набагато важливіше.

Що б хороше чи погане зі мною не сталося, мій спосіб не надто бурхливо реагувати, ну, на кшталт відсторонитися від своїх емоцій — підібрати до цього ідеальний саундтрек.

Весь світ — це катастрофа, яка чекає свого часу, щоб трапитися.

Я присвятила себе і своє життя всьому тому, чого було проти...

Нікого не хвилювало, чи живий він чи помер, і він відповідав усім взаємністю.

Жінки не хочуть рівноправності. У них більше влади, коли їх пригнічують. Чоловіки їм просто необхідні як головний ворог для виправдання загальної змови. Власне, вся їхня хвалена індивідуальність тільки на цьому і будується.