Дмитро Ємець

Люди вірять у все, що завгодно, окрім правди. Покажи їм хоч кентавра, хоч русалку – спишуть на генетичну потворність і всі справи. Драконів у середньовіччі всіх перебили, а тепер кажуть – міф.

Не підходь, гидка! Я жахливо небезпечний! У мене чорні мереживні труси по карате! Бійся мене! Мій дідусь плювався отрутою! Моя бабуся була психопаткою! У мене ноги по вуха у крові!

Боятися треба не вчинків, а лінощів, млявості, ниття, зневіри. Під лежачий камінь вода ще, може, й затече, а ось під обмазаний соплями нема. Він гідроізольований.

Що нам робити? Як бути? Хто винен? Ти що хворий? І скільки коштує? Ці п'ять питань визначають дійсність на двісті років углиб і триста років вперед. Особливо популярні питання три та п'ять.

У мене що не родич — рідкісний сухофрукт.

Служити світлу і бути світлом — зовсім не те саме. Якщо дракона посадили охороняти склад із добротою, це зовсім не означає, що сам дракон — суцільна доброта.

За чужими надіями не ходять у вуличному взутті.

Так що давай поставимо рису над й, крапку над i і двокрапку над й!

Любити дітей та мати дітей – це два різні діагнози.

Там, де для чоловіка смислова прірва, жінка завжди переправиться на гумці для панчох.