Еріх Марія Ремарк

Найпрекрасніше в жінці — хребет, коли він гнеться, як гнучкий індіанський лук, коли його хребці так м'яко, так витончено проступають під натягнутою шкірою... коли він різко напружується від стрункої шиї вниз і вздовж нього виникають і заглиблюються вузькі ямочки, а в їх грають легкі тіні, і світло омиває спину.

Найгірше, коли треба чекати і не можеш нічого вдіяти. Від цього можна збожеволіти.

Совість зазвичай мучить не тих, хто винний.

— Але чого ж ми чекаємо? — По суті, нічого. Коли нарешті дочекаєшся, з'ясовується, що й чекати не варто. Тоді починаєш чекати чогось іншого.

Монолог співрозмовника найкраще вдається перервати з допомогою абсолютно безглуздого питання.

Як це дивно: люди знаходять справді свіжі та образні вирази лише коли лаються.

Ми разом, чи надовго, чи нема — хто знає? Ми разом, і цього достатньо. Навіщо нам усілякі церемонії?

Ненависть – це кислота, яка роз'їдає душу; все одно — чи ненавидиш сам, чи відчуваєш ненависть іншого.

Обійми мене міцніше, кохана, обійми мене, тому що іноді мені робиться страшно від повноти почуттів, настільки вони для мене знову; можна подумати, що вантаж важчий за сам корабль і тепер їх зносить у відкрите море. Безглуздий це страх і взагалі ніякий це не страх, просто кохання накопичилося стільки, що вечорами від неї майже зовсім темніє в очах і все довкола затягується тінями - ось скільки в мені схиляння!

Основний закон життя: небезпека загострює почуття.